Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Скрипець Х$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Одінцова А. Нові дані щодо запилення Iris sibirica L. (Iridaceae) [Електронний ресурс] / А. Одінцова, Х. Скрипець // Біологічні студії. - 2014. - Т. 8, № 3-4. - С. 197-208. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2014_8_3-4_21 Встановлено, що цвітіння популяції Iris sibirica у Дрогобицькому районі Львівської області триває близько 4-х тижнів, цвітіння одного п'ятиквіткового генеративного пагона - 10 - 12 днів, а цвітіння квітки - близько 32 год. Запилювачами Iris sibirica найчастіше є перетинчастокрилі Apis mellifera Linnaeus і Bombus terrestіris Linnaeus, а також твердокрилі - Variimorda villosa Schrank, Phyllopertha horticola Linnaeus, Lasius niger Linnaeus, Aromia moschata Linnaeus. Протерандрія в Iris sibirica не відіграє суттєвої ролі у системі запилення, оскільки розкривання пиляків відбувається у закритому мерантії і не супроводжується перенесенням пилку на запилювача. Кожен із 3-х мерантіїв квітки відвідується комахами лише 1 раз. У дослідженому ізольованому локалітеті реалізується переважно гейтоногенне запилення в межах особини або клону та ксеногенне запилення у межах локалітету. Встановлено показники чоловічого (кількість пилку) і жіночого репродуктивного успіху (кількість насінних зачатків) є більшими у квіток першого порядку у порівнянні з квітками 5-го порядку, так само як і P/O-індекс (515 проти 338). За значенням P/O-індексу Iris sibirica є факультативно ксеногамним видом. | ||
| 2. | 
Скрипець Х. І. Особливості цвітіння і запилення Gladiolus imbricatus L. [Електронний ресурс] / Х. І. Скрипець, А. В. Одінцова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Біологія. - 2014. - № 4. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPU_2014_4_6 | ||
| 3. |
Скрипець Х. І. Морфологічна структура суцвіть Gladiolus imbricatus L. та Iris sibirica L. (Iridaceae) [Електронний ресурс] / Х. І. Скрипець, А. В. Одінцова // Біологічні студії. - 2017. - Т. 11, № 1. - С. 109-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2017_11_1_14 Брактеозні суцвіття Gladiolus imbricatus та Iris sibirica характеризуються дворядним листкорозміщенням і різним ступенем морфологічної поліваріантності. Колосоподібне суцвіття Gladiolus imbricatus містить 8 - 14 квіток, які під час цвітіння обернуті в один бік. Суцвіття Gladiolus imbricatus виявляє інваріантність морфологічної будови і являє собою просту колосоподібну китицю з квітками, розміщеними на дуже коротких квітконіжках. Приквітки і профіли в суцвітті Gladiolus imbricatus зберігаються протягом усього генезу. Суцвіття Iris sibirica складається з 1 - 3 в'ялоподібних малоквіткових монохазіїв і характеризується значною морфологічною поліваріантністю за кількістю квіток, їх розміщенням і порядком зацвітання. Найчастіше виявлено п'ятиквіткові суцвіття з двох складних монохазіїв. Покривні листки монохазіїв в Iris sibirica опадають на початку цвітіння, а приквітки зберігаються до середини періоду дозрівання плодів. Усі листки у суцвіттях Iris sibirica, крім приквіток найнижчих квіток складних монохазіїв, мають будову профілів. У суцвіттях обидвох видів виявлено рудиментарні квітки, які свідчать про потенційно більші розміри вихідних суцвіть. | ||
| 4. | 
Скрипець Х. І. Морфологічна будова плоду і насінини в Iris sibirica L. та Gladiolus imbricаtus L. у зв'язку із способами дисемінації [Електронний ресурс] / Х. І. Скрипець, А. В. Одінцова // Біологічні системи. - 2015. - Т. 7, Вип. 1. - С. 93-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_biol_2015_7_1_16 | ||
| 5. | 
Скрипець Х. І. Морфогенез плодів Gladiolus imbricatus та Iris sibirica (Iridaceae) [Електронний ресурс] / Х. І. Скрипець, А. В. Одінцова // Український ботанічний журнал. - 2020. - Т. 77, № 3. - С. 210-224. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2020_77_3_10 У результаті мікроскопічного дослідження плоду та насінини на різних стадіях розвитку в Gladiolus imbricatus та Iris sibirica вперше виявлені особливості морфогенезу і гістогенезу перикарпію та вивчена структура насінної шкірки. З'ясовані особливості внутрішньої структури зав'язі, її провідної системи тощо та особливості розкривання плодів. Виявлено, що зав'язь в нижній частині тригніздна, а у верхній поділена на гнізда неповними перегородками. У стінці зав'язі проходять по три дорзальні і септальні жилки, кожна з яких розділяється на три провідні пучки. Похідні дорзальної жилки розташовані радіально, а похідні септальної жилки - тангентально. Водопостачання насінних зачатків здійснюється від вентральних пучків, розміщених у центральній колонці зав'язі. На початку плодоношення в обох видів опадає квіткова трубка разом з тичинками й стовпчиком. Для обох досліджених видів характерний дорзовентральний (стулчастий) спосіб розкривання плоду. В I. sibirica відмічений також дорзальний спосіб (щілинний), при якому стулки залишаються з'єднаними в центрі, знизу й зверху. Встановлено, що для обох видів характерна коробочка Lilium-типу зі здерев'янілим ендокарпієм. У G. imbricatus виявлені виражене гістологічне зонування перикарпію, рання лігніфікація ендокарпію та раннє і швидке формування дорзальних щілин у перикарпії. Для G. imbricatus характерний ендотестальний тип насінної шкірки, а для I. sibirica - екзотестальний тип насінини. Високо спеціалізованими ознаками спермодерми G. imbricatus є формування крила зовнішнім інтегументом, малошарова мезотеста та руйнування клітинної структури внутрішнього інтегументу. Отримані дані доповнюють висловлене раніше припущення про виражену морфологічну адаптацію до певного способу дисемінації та підтверджують пристосованість плодів і насінин у G. imbricatus на рівні анатомічної структури, гістогенезу перикарпію і насінної шкірки до певних умов зростання. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |